Що нового?
Незважаючи на обмеження, встановлені клінічними рекомендаціями, призначення НПЗП продовжує зростати, що підкреслює розрив між регуляторикою та реальною клінічною практикою.
Новий аналіз, проведений у реальних клінічних умовах, виявив значущі тенденції у призначенні нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) в Італії, що викликає занепокоєння щодо дотримання рекомендацій Італійського агентства з лікарських засобів (Agenzia italiana del farmaco, AIFA) (Примітка 66). Дослідження, проведене Валентиною Перроне та ін. (Valentina Perrone et al.), оцінило використання НПЗП у період з 2019 по 2022 роки та виявило збільшення кількості рецептів, зміни у прескрипції препаратів та потенційне неправильне використання поза затвердженими медичними показаннями.
Дослідники проаналізували дані, зібрані з адміністративних медичних баз даних, що охоплюють приблизно 9,1 мільйона італійських громадян. Дослідження охопило всіх осіб, які отримали принаймні один рецепт на НПЗП у період з 2019 по 2022 рік. Оцінювали демографічні характеристики пацієнтів, частоту призначення НПЗП в часі, найчастіше призначені НПЗП та дозування ліків за встановленими добовими дозами (DDD) на 1000 мешканців на день.
Ключові результати
Використання НПЗП стабільно зростало з 2019 по 2022 рік.
- Частка пацієнтів, які приймали НПЗП, зросла з 1,9% до 3,0%.
- Вживання препаратів зросло з 15,5 DDD до 16,8 DDD на 1000 жителів на день, особливо серед людей віком 65–74 роки (з 36,2 до 39,3 DDD).
Найчастіше призначувані НПЗП в Італії наведені в Таблиці 1:
Важливо зазначити, що хоча більшість НПЗП призначалися у низьких або середніх дозах, ібупрофен (600 мг) застосовувався у високих дозах у 80% рецептів, що викликає занепокоєння щодо безпеки.
Характеристики пацієнтів і схеми прийому препаратів
- Загалом 2 811 910 пацієнтів, які отримували НПЗП, відповідали критеріям, зазначеним у Примітці 66.
- Середній вік пацієнтів становив 59,7 року, що менше, ніж у групах, зазвичай пов’язаних із показаннями, зазначеними в Примітці 66 (наприклад, хронічні ревматичні захворювання, біль, пов’язаний із злоякісними утвореннями).
- Лише 0,1–1,0% призначень були пов’язані з ревматичними захворюваннями, а 11,9% видавалися в онкологічних відділеннях, що свідчить про широке призначення ліків за незареєстрованими показаннями або непов’язаним з показаннями використанням препарату.
Дослідники дійшли висновку, що НПЗП можуть бути надмірно призначені або використовуватися поза клінічно схваленими AIFA показаннями (Примітка 66), особливо з огляду на молодший за очікуваний вік пацієнтів та обмежений зв’язок із хронічними ревматологічними або онкологічними захворюваннями. Результати підкреслили необхідність:
- Жорсткішого дотримання рекомендацій щодо виписування препаратів.
- Проведення оцінки ризику та вигоди перед використанням НПЗП.
- Підвищення обізнаності лікарів про безпечні методи дозування.
Оскільки НПЗП пов’язані з потенційними побічними наслідками для шлунково-кишкової системи, нирок і серцево-судинної систем, особливо при високих дозах і тривалому застосуванні, експерти наголошують на необхідності оптимізації стратегій управління болем в Італії для забезпечення безпеки пацієнтів та економічної ефективності.








Залишити відповідь